Договір довічного утримання: що варто врахувати

Договір довічного утримання (догляду) є одним із способів передачі майна, який водночас забезпечує особі необхідний догляд та матеріальну підтримку протягом життя. За таким договором відчужувач передає набувачеві у власність нерухоме або цінне рухоме майно, а набувач бере на себе обов’язок забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

 

Відчужувачем може бути будь-яка повністю дієздатна фізична особа, а набувачем — повнолітня дієздатна фізична або юридична особа. Договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

 

Варто звернути увагу на ключові моменти:

- Право власності на майно переходить до набувача з моменту нотаріального посвідчення договору, а якщо право підлягає державній реєстрації — з моменту такої реєстрації.

- На майно накладається заборона відчуження, що унеможливлює його продаж, дарування, обмін, передачу в іпотеку або заставу, а також звернення стягнення до смерті відчужувача.

- У договорі важливо конкретизувати усі види догляду та матеріального забезпечення, які надаватиме набувач (придбання ліків і продуктів, оплата комунальних послуг, медичні консультації та обстеження, щомісячне утримання тощо).

- Якщо відчужувач проживає у переданому житлі, необхідно чітко визначити, яка саме частина приміщення йому надається.

- Набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача забезпечити його поховання, навіть якщо це прямо не зазначено в договорі.

- Усі інші умови сторони визначають самостійно, тому важливо правильно та детально оформити кожен пункт.

 

Договір довічного утримання — це інструмент, що потребує зваженого підходу та чіткого розуміння прав і обов’язків кожної сторони. Правильно оформлений документ гарантує захист інтересів відчужувача й забезпечує справедливе виконання зобов’язань набувачем.