Стаття 3 Закону України «Про громадські об’єднання» визначає основні принципи діяльності ГО, які забезпечують їх незалежність, ефективність та довіру суспільства.
Добровільність
Цей принцип передбачає право особи на вільну участь або неучасть у ГО, у тому числі в його утворенні, вступі до такого об’єднання або припиненні членства в ньому.
Ніхто не може бути примусово залученим до будь-якого громадського утворення. Якщо з часом хтось із членів ГО вирішить припинити свою діяльність у цьому об’єднанні — він може вільно залишити його за власним бажанням.
Самоврядність
Члени ГО самостійно визначають напрями та форми своєї діяльності: як часто проводити зустрічі, які заходи організовувати, яку інформацію надавати громадськості чи медіа.
Жодний державний орган, орган місцевого самоврядування чи інші особи не можуть втручатися у діяльність ГО та визначати, що саме воно має робити.
Вільний вибір території діяльності
ГО мають право самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Рівність перед законом
Усі громадські об’єднання є рівними у своїх правах та обов’язках відповідно до законодавства України
Відсутність майнового інтересу
Члени ГО не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями.
Доходи або майно ГО не підлягають розподілу між його членами та не можуть використовуватися в інтересах окремих осіб.
Прозорість, відкритість та публічність
Кожен член ГО має право на доступ до інформації про діяльність об’єднання, прийняті рішення та проведені заходи.
Водночас ГО мають інформувати громадськість про свою діяльність, мету та ініціативи.
Саме ці принципи є фундаментом діяльності громадських об’єднань, забезпечують їх незалежність, розвиток громадянського суспільства та захист інтересів громадян.